Останній дзвінок

  І от добігли до кінця шкільні роки навчання.

       Випускники ідуть останній раз на урочисту лінійку. Так хотілося швидше закінчити школу, щоб відчути себе дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... 

       Але чому ж так щемно на душі? Що ж заважає безтурботно веселитися, може те, що більше вже ніколи випускники не стануть на шкільній лінійці, не зайдуть у свій клас? не зійдуться усі разом, так як завжди було продовж усіх років...

 Сумно і тривожно на серці сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими, радісними і щасливими, неповторними і різними. Пролунав для них останній дзвінок у школі. А далі покличуть невідомі, незвідані дороги життя, кожного своя. 

       Тож дай вам, Боже, добра і щастя на путі, світлих і радісних доріг, незрадливої долі. Хай щастить вам усім, дорогі випускники!