З часу заснування ідеї козацького фестивалю минув
уже рік. Що ж змінилось у житті школи за
цей час?
Одразу після першого фестивалю
старшокласники вирушили на канікули на Труханівську січ, що знаходиться у
Києві. Вони проживали у
наметах, де вчились самостійно господарювати, бути відповідальними. Отримали
знання з тактичної підготовки, основ самооборони, також вчились стріляти з
лука, варити куліш та доглядати за козацькими кіньми і навіть більшість
спробувала себе у ролі вершника.
Але й на цьому діяльність козачат не
закінчилась. Усі члени шкільної родини беруть активну участь у волонтерстві,
зокрема у Всеукраїнському проекті Потяг Єднання «Труханівська січ». Байраківчата зустрічали третій
потяг, який 20 жовтня 2016 року прибув до Вінниці. Учні співали патріотичних
пісень у будинку культури «Зоря».
Не обійшовся без старшокласників четвертий
та п’ятий потяги єднання «Труханівська січ»: вони стали безпосередніми його пасажирами.
Відвідали чимало українських міст, знайомились з новими людьми та дарували
сувеніри на згадку. Багато позитиву та хороших вражень привезли до школи.
Цьогоріч 9 червня ми знову поринули в атмосферу
козацтва, ще раз нагадали, ким були козаки, що вміли робити, як уміли жартувати
та співати.
Ідея щодо проведення козацького
фестивалю на рівні села належала Департаменту соціальної та молодіжної політики
Вінницької держадміністрації, що й
прописано в Обласній цільовій соціальній програмі
національно-патріотичного виховання
дітей та молоді на 2017-2020 роки. Ініціаторами свята вже
другий рік поспіль виступають батьки загиблого майданівця, ім’я якого носить
віднедавна школа, Зоя Семенівна та Микола Федорович, а також Громадська
організація «Родина героїв Небесної
сотні». Проте підготовку та проведення взяв на
себе колектив Байраківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені
Максима Шимка на чолі з директором Людмилою Гнатенко.
Сучасне
козацтво – це не барвиста юрба, а
справжні патріоти своєї землі, які не словом, а ділом доказують свою вірність
державі. Саме цю думку зуміли донести до всіх гостей наші ведучі фестивалю: вже
одинадцятикласник Роман Гнатенко та Альона
Юріївна, учитель англійської мови. Їх веселий настрій, жарти, а іноді й
серйозність та урочистість переливалась зі сцени до всіх присутніх, що розташувалися на
території стадіону, що поряд зі школою.
Не менше зусиль для успіху справи
доклали й інші члени творчого колективу: Костина О. І., Осадчук О.Ф., Ткачук
Т.П., Макаревич О.О. та Іванченко А. Ю. Варто зауважити, що не було жодного
працівника школи, котрий залишився осторонь від організації: починаючи від
директора й закінчуючи техперсоналом. Результат козацького фестивалю «Козацька
держава – наша гордість і слава!» - це місяць плідної праці, організаційних
дзвінків та зустрічей, кропітких розрахунків та виснажливих репетицій.
Свято розпочалось запальним танком
з полотнами кольорів національного прапора «Перлина – Україна» учнів Байраківської школи.
Молодші учні заспівали пісню Байраківських козачат, написану учителем-пенсіонером
Голотою Михайлом Федоровичем, котра стала невід’ємною частиною кожного
патріотичного заходу. Також учні розповідали вірші та гуморески про козаків. 
Виступи байраківчат перемежовувалися із художніми номерами запрошених на фестиваль гостей:
вихованців Немирівського будинку дитячої та юнацької творчості, молоді із Школи
козацького гарту ім. Данила Нечая, членів Вінницького клубу історичного
фехтування «Аркона». Свій авторський вірш, приурочений саме цьому заходу, читав
Голота М.Ф.
У перерві всі мали можливість скуштувати смачного козацького кулешу, котрий зварили кухарі школи під керівництвом вчителя фізкультури Галенка О.В. Діти та дорослі розважалися на батуті, у тиру, охочі займалися із народними майстрами гончарства, лозоплетіння, соломоплетіння із Вінницького обласного центру народної творчості, які організували для всіх майстер-класи.
Вже увечері перед байраківчанами заспівав Народний артист України Микола Янченко за фінансової підтримки компанії «Епіцентр К» та Вінницької аграрно-промислової групи. Пізніше під зоряним небом усі спостерігали за вогняним шоу колективу «Полум’я віків».
Яскраві
враження залишились від виступів творчих колективів Немирівського центру
дитячої та юнацької творчості під керівництвом Алли Євгеніївни Мрищук, учасників
Вінницького клубу історичного фехтування «Аркона», котрі знайшли час та
можливість приїхати на наш фестиваль та розважати дітей безкоштовно. З великим
задоволенням прийняв запрошення і директор кінно-спортивного клубу «Максікон»,
котрий був другом Максима Шимка, та запропонував своїх коней для катання дітей.
Міцній,
Україно, для щастя народу,
Для
вірних нащадків во славу живи.
Такими словами закінчився наш
козацький фестиваль.
